Найкращий вольфрамовий електрод для конкретного застосування залежить від таких факторів, як тип зварювання, зварювальний матеріал і зварювальний струм. Однак деякі з вольфрамових електродів, які зазвичай використовуються, включають:

1. Торований вольфрамовий електрод: зазвичай використовується для зварювання постійним струмом нержавіючої сталі, нікелевого сплаву та титану. Вони володіють хорошими властивостями запуску дуги та стабільністю.

2. Вольфрамово-церієвий електрод: підходить для зварювання змінним і постійним струмом, часто використовується для зварювання вуглецевої сталі, нержавіючої сталі, нікелевого сплаву та титану. Вони володіють хорошими властивостями запуску дуги та низькою швидкістю вигорання.

3. Лантаново-вольфрамові електроди: це універсальні електроди, придатні для зварювання змінним і постійним струмом вуглецевої сталі, нержавіючої сталі, нікелевих сплавів і титану. Мають гарну стійкість дуги і тривалий термін служби.

4. Цирконієвий вольфрамовий електрод: зазвичай використовується для зварювання змінним струмом алюмінієвих і магнієвих сплавів. Вони мають хорошу стійкість до забруднень і забезпечують стабільну дугу.

Щоб визначити найкращий вольфрамовий електрод для конкретного зварювального завдання, важливо проконсультуватися зі зварювальним експертом або звернутися до конкретних посібників із застосування зварювання.

Вольфрам не міцніший за алмаз. Алмаз є одним із найтвердіших відомих матеріалів і характеризується винятковою твердістю та міцністю. Він складається з атомів вуглецю, розташованих у специфічній кристалічній структурі, що надає йому унікальних властивостей.

З іншого боку, вольфрам є дуже щільним і міцним металом з високою температурою плавлення, але він не такий твердий, як алмаз. Вольфрам зазвичай використовується в сферах застосування, які вимагають високої міцності та термостійкості, наприклад, у виробництві високопродуктивних інструментів, електричних контактів і в аерокосмічній промисловості.

Підсумовуючи, хоча вольфрам є міцним і довговічним матеріалом, він не такий твердий, як алмаз. Алмаз залишається одним із найтвердіших і найдовговічніших матеріалів, відомих людству.

Вольфрам має надзвичайно високу температуру плавлення 3422°C (6192°F), що робить його однією з найвищих температур плавлення серед усіх елементів. Однак є деякі речовини та умови, які можуть розплавити вольфрам:

1. Сам вольфрам: вольфрам можна розплавити за допомогою надзвичайно високих температур, створюваних спеціальним обладнанням, таким як електродугові печі або іншими передовими методами нагрівання.

2. Вольфрам-ренієвий сплав: додавання невеликої кількості ренію до вольфраму може знизити температуру плавлення сплаву. Цей сплав використовується в певних сферах застосування при високих температурах, де потрібна нижча температура плавлення.

3. Вольфрам також можна розплавити в присутності певних реактивних газів або за певних умов у контрольованому середовищі.

Взагалі кажучи, плавлення вольфраму вимагає екстремальних умов через його високу температуру плавлення, чого, як правило, нелегко досягти.